top of page

Топ-15 цитат Вацлава Гавела із книги "Прошу коротко"


  1. «Кожне висловлювання – слово, речення чи поняття – є передусім ситуативним, і потрібно зважати на обставини, у яких щось було сказано».

  2. «…ідеали є чимось, до чого ми прагнемо, що є десь на горизонті наших потуг, що надає людині сенс і вектор руху, однак це не статична вершина, якої ми або досягаємо, або ні».

  3. «…коли сьогодні кажуть, що хтось належить до Заходу, то це звучить як помірна похвала; якщо ж про когось скажуть навпаки, що він належить до Сходу, то це звучатиме як помірний осуд. Однак усе це є типовим виявом західної зверхності».

  4. «Людина ніколи не повинна робити передчасних висновків».

  5. «Сотні речей людина могла б зробити краще, якби знала все заздалегідь. Але так, на щастя, у житті не буває, було б досить нудно».

  6. «Сумно, але сьогодні недоречний костюм дружини президента чи прем’єра може зашкодити державі більше, аніж деякі державні заяви їхніх чоловіків».

  7. «...у демократичних умовах є важливим, аби політика була не тільки технологією влади, а й справжнім служінням громадянам, служінням у міру сил безкорисним, заснованим на визначених ідеалах, що ґрунтується на моральному кодексі, керується непроминальними цінностями людського роду, а не тим, що подобається громадськості в цю хвилину, служіння, захищене від перетворення на гру різних приватних інтересів чи прагматичних цілей, за якими зрештою ховається лише бажання втримати кермо влади за будь-яку ціну».

  8. «…багато політиків самі роблять – звичайно, ненавмисно – усе можливе для того, аби стати огидними, наприклад, стають безглуздо зарозумілими. Інколи трапляється, що праця когось, хто вже не обіймає посаду, непомітно стирається з історії його наступником чи тими, яких більше тішить прихильність правителів теперішніх, аніж тих, що вже не правлять».

  9. « …критикувати лікарів не безпечно для життя».

  10. «Ми знову біля цього: чеської містечковості. Турбуйся сам про себе, не вплутуйся в чужі справи, зіщулься та згорбся – ми оточені горами, ці світові вихори пролетять над нашими головами, і так ми й далі колупати­мемося на своєму подвір’ячку. Скільки мудрих статей чи цілих книг було написано про той наш національний егоїзм! Мій сьогодні вже мертвий товариш, літературний критик Ян Лопатка, що мав якусь хворобу, якось по обіді під час приступу впав на землю на дуже людній празькій площі. Пролежав там, кажуть, десь майже дві години, поки хтось допоміг йому, викликавши «швидку». Байдужість до ближнього у нас часто декларують як національну програму, і чимало людей із цим погоджується».

  11. «…я думаю, що політики, які виконують свої функції, повинні прагнути до миру та до кращого і справедливішого світу – за це, так би мовити, вони отримують гроші».

  12. «Бульварність була першою справою, у якій ми наздогнали та випередили Захід. Це, по суті, справляє враження, що прихід свободи означав для журналістів передусім безкарну можливість залізти до політиків у ліжко».

  13. «Ми живемо у світі посередників і посередників посередників, у світі лобістів, консультантів, PR-агентів».

  14. «Це жах: людина боїться вийти на прогулянку чи десь-інде, бо її лякає незроблена праця, - отже, дає себе "лякати" увесь вікенд, аби згодом написати все необхідне у неділю ввечері або в понеділок».

  15. «Хоча деякі мови я вчу все життя, однак фактично жодною з них не володію. Очевидно, я ще й антиталант у мовах. Якщо я не пам'ятаю, хто коли був у нас із державним візитом або які країни я відвідав, як я маю пам'ятати, як англійською буде "хрін"?».

9 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Comments

Rated 0 out of 5 stars.
No ratings yet

Add a rating
bottom of page