Знову Львів. Знову війна. Капітан Бєлінський вдруге приїжджає сюди. Тепер він громадянин Франції, а місто перебуває під владою Польщі. Відвідуючи знайомі місця, колишній контррозвідник бачить наскільки все змінилося, а дещо й повністю зникло, залишилися лише спогади.
Історія Другої світової війни мені значно ближча, ніж Першої. Напевне тому, що вона настільки схожа на теперішнє повномасштабне вторгнення росії в Україну. Тоді всі очікували нападу німців, проте все одно сподівалися, що війни вдасться уникнути. Та навіть після початку наступу і бомбардувань, населення Львова тішило себе ілюзіями, що все це ненадовго, а союзники обов'язково допоможуть. Армія поповнювалася добровольцями, усі свято вірили в перемогу, але не усвідомлювали, які важкі випробування на них чекають...
Читаючи це, згадую до болю знайомі відчуття зранку 24 лютого 2022 року: заперечення, сподівання, що це не надовго, нестерпна невизначеність і страх. Як не дивно, ця книжка сповнює надією, адже ми не перші, хто переживає щось подібне, усе погане коли-небудь закінчується.
Навіть Львів тих часів нагадує теперішній. Попри війну, люди п'ють каву в кав'ярнях та відвідують кінотеатри. Це дивує і водночас захоплює. Обстріли та бомбардування не змогли зламати їхній дух. Як би не було важко, усі прагнули закінчення війни. Армія воювала на фронті, цивільні лікували поранених та облаштовували госпіталі в університетських аудиторіях.
Бєлінського не було у місті більше, ніж два десятки років, за які змінилося багато чого, але таємниця Святоюрської гори все ще залишилася недоторканою. Вона досі манить авантюристів, як-от товариш Бєлінського. Він уже не раз ризикував власним життям, аби наблизитися до розгадки. Цього разу у нього є більше відомостей, архівних документів і життєвого досвіду. Та чи вдасться завершити розпочате? Єдиний спосіб дізнатися - дочитати до кінця.
Ця дилогія настільки глибоко занурює в атмосферу Львова і реалістично описує події, що дозволяє повністю відчути себе учасником усіх перипетій того часу, а не лише читачем.
Commentaires